Загальногеографічні компетентності

географії через активацію пізнавальної діяльності школярів

Під час вивчення географії учні повинні набути найважливіших компетентностей на рівні, який дасть їм змогу брати активну участь у житті суспільства й навчатися впродовж життя. Загальногеографічну компетентність треба розуміти як «загальну здатність, що грунтується на знаннях, досвіді, цінностях, що набуваються та розвиваються під час навчання географії». Ці компетенції є інтегрованим результатом діяльності учнів, які забезпечуються комплексним поєднанням усіх структурних компонентів - знань, діяльності, особистісних якостей. Вчені вивели формулу компетентності, яку вчителі що творчо працюють і цікавляться трансформаційними процесами в сучасному суспільстві повинні взяти за основу.
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.
У своїй діяльності розвиваю різні групи компетентностей у школярів, а саме:
-Соціальна компетентність-залучаю дітей до проведення нестандартних
уроків (уроків-подорожей, уроків - телепроектів, ігровихзанять, конферецій; проводжу природоохоронну, туристсько-краєзнавчу роботу з учнями.
-полікультурна компетентність - на уроках під час вивчення соціально-економічної географії світу використовую досягнення науки, історичні і культурні цінності країн (демонструю фото музеїв, національних костюмів, архітектурних пам'яток, звичаїв, створюю презентації та візитки країн світу.)
Здійснюємо заочні екскурсії до краєзнавчих музеїв та збираємо портфоліо країн.- Комунікативна компетентність - використовую загадки, вірші, легенди,
авторські презентації країн, проводжу нестандартні уроки, які передбачають активне спілкування учнів (конференція , брейн - ринг, дискусії, ділові ігри)
- Інформаційні компетентності - використовую завдання, пов'язані з
аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків, статистичних матеріалів,
стимулюю роботу з різними джерелами інформації ( підручник, довідники, карти, атласи, електронні посібники, періодичну пресу, наукові журнали)
Школярі користуються «Довідниками юного географа» та «Алгоритмами пізнавальної діяльності учнів на уроках географії»
Багато уваги приділяю роботі з ОЛС.- Компетентність самоосвіти та саморозвитку - формую і розвиваю інтерес до предмета; проводжу систематичну індивідуальну роботу з обдарованими дітьми, залучаючи їх до МАНу, краєзнавчих експедицій та конкурсів і олімпіад.
Підтримую в учнів прагнення до самостійного опрацювання літератури з написанням рефератів, повідомлень; розвиваю уміння працювати з текстом, картою; складати плани, структурно - логічні схеми,географічні «шпаргалки», таблиці.
- Компетентність продуктивної творчої діяльності - навчаю учнів розв'язувати проблемні ситуації в індивідуальній діяльності та в групах; залучаю школярів до складання ребусів, віршів, прогнозування явищ в географічній оболонці, до підготовки і проведення предметних тижнів, обов'язково заохочую творчу діяльність.Формування загальногеографічних компонентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й сучасних методів та технологій.
У своїй діяльності використовую активні методи навчання, які допомагають у формуванніперелічених раніше компетентностей школярів.
Розділяю думку вчених - педагогів, які підкреслюють, що активним методам навчання притаманна чітка пізнавальна діяльність учнів, тісний взаємозв'язок теорії з практикою, оволодіння діалектичним методом аналізу та розв'язку складних проблем, розвинена атмосфера співпраці та партнерства, розвиток необхідних навичок міжособистісного спілкування.
Ефективним є використання таких активних методів і прийомів навчання:
1.Аналіз конкретних ситуацій;
2.мозкова атака;
3.ігри;
4.моделювання;
5.незакінчені речення;
6.»детектор брехні»;
7.метод рефлексії;
8.кооперативне навчання;
9. асоціативний;
10.акваріум;
11.метод проектів;
12. «Кути» та ін. Щоб учні відчували себе комфортно і хотіли творити і плідно працювати , розпочинаю урок такими словами, які є підтримкою і налаштуванням на творчість та активність:
1.Посміхніться вчителеві, однокласникам.
2.Гарний настрій і володіння собою допоможуть вам бути активними науроці.
3.Будьте уважними й доброзичливими.
4.Не бійтеся помилитися, продемонструвати свої знання, уміння, пам'ять, увагу.
5.Робіть самостійно висновки.
6.Я бажаю всім вам успіхів. Використовую кольоротерапію, «Щоденник емоційного стану» на початку і в кінці уроку.
Формую уміння робити висновки, аргументовано викладати і відстоювати свою позицію. Так, на уроках географії у 7 класі пропоную учням прийом «Детектор брехні». Дітям цей метод подобається, бо в час дискусії вони виступають як експерти з даного питання і пропонують свої думки, виносять їх на суд усього колективу.
Другий не менш важливий метод педагогічної діяльності - метод «мозкової атаки». Це груповий метод у розв'язанні проблем, що активізують творче мислення, його широко застосовують у різних модифікаціях.
«Мозкова атака» може заздалегідь плануватися як фрагмент уроку, так і уроку у цілому. Учням 9 класу при вивченні теми «Економіко-географічна характеристика Херсонської області» пропоную обговорити географічні назви, їх походження, класифікувати топоніми. Клас об'єднується в групи, кожна група отримує своє завдання. Наприклад, перша група досліджує назви вулиць міста, розбиває їх на топонімічні групи, підраховує результати у відсотках, виявляє найбільш численну і висуває свою гіпотезу. Друга група досліджує назви сіл району, систематизує їх, підраховує кількість топонімів у кожній групі, повідомляє свої міркування, робить висновок. Третя група працює над гідрологією області. Тобто класифікує гідроніми і теж повідомляє результати. Оптимальним тут є метод кооперативного навчання.Одним із методів активного навчання та формування загальногеографічних компетентностей є дидактичні ігри та моделювання явищ чи ситуацій. .
Гра - одна з форм дидактичної взаємодії з учнем. Вона не має вікових обмежень та дозволяє учасникам відчути себе суб'єктами процесу. Ігри сприяють розвитку універсальних здібностей, ключових компетенцій:
- здатності до дослідження;
- здатності до ефективної комунікації;
- здатності до прийняття рішень та їх реалізації;
- здатності до саморозвитку та самореалізації. Вивчаючи у 6 класі тему «Літосфера» застосовую гру «Хто більше?»
За фіксований час учням пропонується скласти певну кількість запитань до вивченого чи самостійно опрацьованого матеріалу. Бажано, щоб їх було якомога більше. Перемагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе на них відповісти.Як елемент - прийом «Шапка запиань», який активізує продуктивність праці на уроці.
У 7 класі при вивченні природних зон кожного материка використовую ігри «Де я? », «Неуважний мандрівник». Під час першої гри один з учнів називає ознаки природної зони, другий повинен відгадати, що це за природна зона, тобто, де знаходиться його товариш, у другій - треба виправити помилки неуважного мандрівника, уявивши компоненти природного комплексу чи країни, де він перебуває.Як результат такої роботи над формуванням компетентностей на уроках географії через активізацію пізнавальної діяльності помічаю сприятливий психологічний клімат, самостійність, творчість, позитивні внутрішні мотиви навчання, прагнення учнів до саморозвитку. навчальна гра повністю відповідає задачам формування інформаційно-комунікативної компенсації завдяки тому, що:
1) в процесі гри учні оволодівають досвідом діяльності, який подібний до того, який вони отримували б в дійсності;
2) навчальна гра дозволяє самому вирішувати важкі проблеми, а не лише бути спостерігачем;
3) ігри створюють більш високу можливість переносу знань і досвіду з навчальної ситуації в реальну;
4) навчальні ігри забезпечують середовище, яка вимагає від учнів термінового реагування.
Навчальна гра дозволяє не тільки підвищити інтерес учнів до тем, що вивчаються, а і відпрацьовувати навички поведінки відповідно до певної ситуації.
Технологія навчальної ділової гри - педагогічне моделювання різноманітних управлінських і виробничих ситуацій з метою навчання окремих учнів і груп прийняттю рішень. При цьому тема уроку вивчається в формі ділової гри. Наприклад, тему «Прогноз погоди» можна розкрити в формі ділової гри . Ця форма проведення уроку дозволяє розвивати у учнів навики аналізувати і робити висновки, аргументовано викладати і відстоювати свою позицію.
Після вивчення материків у 7 класі перевіряю рівень засвоєння матеріалу, проводячи географічні диктанти різних видів:розподільчий, цифровий, асоціативний, розподільчий картографічний, та інші.
Часто під час закріплення вивченого матеріалу використовую метод «Прес», незакінчених речень. Учні по черзі демонструють, як вони вивчили матеріал починаючи такими словами: я знаю що... я знаю як ... я знаю для чого ...Освітнім результатом навчання є тільки той, що усвідомлений учнем. Якщо учень не розуміє, що він робив і чого навчився то його освітній результат перебуває у прихованому, неявному виді, що не дозволяє використати його з метою подальшого навчання. Організація усвідомлення учнями власної діяльності є:
1) поточною рефлексією, яка здійснюється під час навчального процесу;
2) підсумковою рефлексією, яка завершує логічно і тематично замкнутий період діяльності.
Рефлексивна діяльність здійснює функцію несучої методологічної конструкції усього освітнього процесу. Наприкінці уроку, теми, семестру, навчального навчального року пропоную дітям здійснити рефлексію своєї діяльності, відповідаючи на запитання : «Що мені раніше не вдавалося, а тепер вдається?», «Які нові види і способи діяльності я застосовував і засвоїв?», «Чи є позитивні зміни у моїх знаннях?», «Що я навчився робити?», «Чи справдилися ваші очікування щодо сьогоднішнього уроку?», «Чи задоволені ви результатами власної діяльності, діяльності однокласників?». А також використовую прийоми «Рюкзак», «Все в твоїх руках». Вони дають можливість кожній дитині проаналізувати свій рівень навченості.Важливим є застосування художнього слова на різних етапах уроку.
Найефективнішим, на мою думку, є використання поезії на етапі мотивації навчальноїдіяльності. З ним пов'язаний прийом «Асоціативний кущ».Спонукає учнів діяти метод проектів, бо цей метод передбачає розв'язання певної проблеми за допомогою різних прийомів, засобів навчання, інтегрованих знань. У своїй практиці працювала з такими типами проектів: еко- проект, дослідницький,телекомукаційний,прикладний.
Гарні результати спостерігаються і при впровадженні у діяльність структурно - логічних схем, які на уроках є особливим видом наочності, у стислому вигляді передають зміст матеріалу , що вивчається. З їх допомогою програмується навчальна діяльність учнів, систематизуються навички і аналізується матеріал ,що вивчається, підвищується ефективність запам'ятовування і полегшується творче застосування матеріалу, реалізується практична спрямованість уроків географії.
Суть системи проблемно - символічних сигналів розкрита П.Барабохою у 1998 році, але й нині вона вважається новітньою технологією навчання. Головне завдання цієї системи - це розвивати інтелектуальні здібності учнів.Окремо можна зупинитися на тестових завданнях, які поширилися на всі усні предмети як більш об'єктивний і чесний спосіб оцінювання знань, особливо в жорстких конкурсних умовах вступу у ВНЗ. Правильно складені тести мають вчити майбутнього випускника аналізувати масив вивченого матеріалу. В реальності життя подібна ситуація виникає часто, і проблема вирішується подібним чином - вибирається більш логічний з певних міркувань варіант вирішення актуальногопитання (тестові завдання за зразком ЗНО - географія 6 клас).
Застосування інтегративного підходу в навчанні направлене на розвиток у учнів інтегративного мислення . учень порівнює, думає про об'єкт з різносторонніх позицій. Така організація пізнавальної діяльності дітей сприяє формуванню цілісної картини світу, дозволяє систематизувати знання про географічну оболонку та її закономірності, вдосконалити загальнонавчальні навички і уміння.